Щастя

Простеживши етимологію слова "щастя", можна помітити закономірність. Давньогрецьке слово "Eudaimonia" (= справжнє щастя) складалося з двох слів - eu (добро) і daimon (божество), тобто дослівно означало, що доля людини знаходиться під заступництвом богів.

     У Римі слово "щастя" означало ім'я богині - Фортуна. Саме слово "Fortuna" мало ще два значення - удача і доля. Богиня зображувалася з рогом достатку, колесом і рульовим веслом. Тобто, вона уособлювала божественну милість, яка може бути дана тільки гідному. Тому сприйняття щастя як категорії в Римській імперії було чисто практичним. Це було добробут, можливість виконання бажань і т.д.

     Для більш низьких шарів суспільства часто щастя означало есктатіческое єднання з богами, які можуть дарувати більш гідне життя. Пізніше подібне ставлення до щастя знайшло відображення в християнському вченні.

     У російській мові слово "щастя" також має кілька значень:

   1) рок, доля, доля, доля; тобто бути щасливим спочатку розумілося як "перебувати під милістю вищих сил",

     2) випадковість, бажана несподіванка, успіх в справах, тобто бути щасливим, може означати і те, що людина може бути як би со-учасником своєї долі.

     Але є ще й третій варіант: щастя - благоденство, добробут, спокій і достаток; життя без горя і турбот - це вже більш приземлений варіант, щось схоже на "щастя для бідних".

     "Удача" в російській мові має також кілька значень - це успіх, бажаний випадок, несподівано успішний результат справи, а також раптове щастя, хоча рано значенням цього слова була покірність, поступливість долі. Тобто, в російській мові слова "удача" і "щастя" з плином часу стали синонімами і означають приблизно те ж, що і раніше - перебування під заступництвом деяких вищих сил. Але, скільки людей, стільки й думок, тому можна виділити кілька найбільш поширених поглядів на щастя. Їх ми і розглянемо далі.