Щастя з точки зору політології та економіки

Валове Національне Щастя (ВНС) - холістична міра якості життя, яка включає моральні і психологічні цінності, на відміну від Валового Національного Продукту (ВНП).

Дане поняття було введено в ужиток як неофіційною державної філософії Бутану четвертим королем цієї країни Джігме Синг Вангчук в 1972 році. «Щастя народу важливіше відсотків валового внутрішнього продукту», - сказав король. Сенс цього поняття для Бутану полягає в розвитку такої економіки, яка б відповідала щастю населення країни.

Основними реформами по ВНС є:

Відкриття країни для туризму з введенням високих мит на туризм і обмеженням кількості виданих віз.

Реформа освіти. Введення багатоступінчастої системи освіти по всій країні. Обов'язкове навчання англійській мові, використання вчителів-добровольців із західних країн.

Відбір на конкурсній основі кращих випускників шкіл і коледжів для навчання за кордоном (в Індії, США, Сінгапурі, Європі).

Залучення в індивідуальному порядку іноземних консультантів з питань модернізації, екології, медицини та управління.

Повсюдна державна опіка  монастирів і храмів.

Підтримка чистоти на вулицях міст і поселень. Вирощування квітів.

Будівництво мінімальних автодоріг для зв'язку між найбільшими зонами, щоб не пошкодити при цьому довкіллю.

Соціальна програма турботи про людей похилого віку при монастирях.

Застосування малих гідроелектроустановок для виробництва електрики.

Охорона природи. Майже половина території Бутану оголошена національними парками, де заборонено полювання. Лісове відомство займається вирощуванням лісів на лисих схилах гір, і плануванням лісозаготівель для потреб населення без зайвого шкоди навколишньому середовищу.

Заборона куріння по всій країні. Заборона хімічних добрив і хімічних інгредієнтів.
Заборона екологічно шкідливих виробництв.